Post by Iryna Kyrychenko

Karriereberaterin, Coach, Jobcoach, Trainerin, Fachfrau in Erwachsenenbildung und Arbeitsmarktintegration (Jobcenter, AVGS). Кар’єрний консультант у Німеччині

«Мені 38 (45, 52), у мене вища освіта, 15–20 років досвіду. Чи є сенс іти на Ausbildung?» Коротка відповідь така: за законом — так. На практиці — залежить від професії, регіону, рівня мови та того, наскільки логічно виглядає зміна професії. У німецькому законодавстві немає максимального віку для вступу на duale Ausbildung. Також наявність вищої освіти не забороняє вступати на Ausbildung. Але ринок праці живе за своїми законами. Роботодавець обирає не за законом. Він обирає того кандидата, який здається йому найбільш вигідним, і ставить собі кілька запитань. Навіщо цій людині Ausbildung? Якщо людина у 42 роки хоче стати Pflegefachkraft після багаторічної роботи бухгалтером — це виглядає логічно. Але якщо людина просто не знайшла роботу за професією і тому вирішила спробувати Ausbildung, це часто викликає сумніви. Роботодавець думає: «Він піде, щойно з’явиться робота за попередньою спеціальністю». Чи дійде вона до кінця? Ausbildung зазвичай триває 2,5–3,5 року. Компанія інвестує гроші. Якщо кандидат виглядає нестабільним або його рішення здається імпульсивним, йому відмовлять. Чи зможе він працювати в колективі, де всім по 18–22 роки? Хоча багато роботодавців кажуть, що зрілі кандидати часто більш дисципліновані та вмотивовані, вони оцінюють, наскільки людина зможе вписатися в колектив. Середній вік нових Azubi у Німеччині — близько 20 років, але це лише середнє значення. Значна частина вступників уже має професійний досвід або вищу освіту. Водночас Німеччина вже кілька років стикається з дефіцитом охочих навчатися за багатьма робітничими та сервісними професіями. У багатьох регіонах тисячі Ausbildungsplätze щороку залишаються незаповненими, тому компанії дедалі частіше розглядають кандидатів старшого віку. Де шанси справді хороші? У сферах, де є гострий кадровий дефіцит. Наприклад: Pflege, Altenpflege, Heilerziehungspflege; Logistik (транспортна та складська сфера); Handwerk (електрика, сантехніка, опалення); будівництво; готельний бізнес; гастрономія. Де шанси значно нижчі? Є професії, де щороку конкурс дуже високий. Наприклад: Fachinformatiker; Industriekaufmann; Mediengestaltung; Marketing; Automobilkaufmann; Bankkaufmann; Immobilienkaufmann. На такі місця претендують сильні випускники німецьких шкіл із відмінною німецькою мовою. Тому дорослому мігранту з іноземним дипломом потрапити туди значно складніше. А якщо вже є вища освіта? Проблема не в тому, що вже є диплом і досвід роботи за професією, а в тому, що насправді цікавить роботодавця: чому ви вирішили відмовитися від попередньої професії? Якщо відповідь зрозуміла та переконлива, диплом стає не недоліком, а перевагою. Коли я б НЕ рекомендувала Ausbildung? Наприклад, якщо людина має 50+ років; володіє німецькою мовою; має затребувану спеціальність; володіє професійним досвідом; уже визнала диплом або в цьому немає потреби. У такій ситуації Ausbildung часто означає втрату трьох років і суттєве зниження доходу, хоча роботу можна знайти значно швидше завдяки правильній стратегії